(24.06.1979 – 24.10.2023)
Герої не вмирають, до поки ми пам’ятаємо їх!
Сергій Осипчук народився та провів дитинство в Києві. Там же навчався у середній школі та закінчив 9 класів. Потім він вступив до професійно-технічного училища. Але подальше життя та зміна роботи привели стежку його життя саме до Державного економіко-технологічного університету транспорту (нині – Державний університет інфраструктури та технологій) на спеціальність «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». У 2009 році Сергій отримав диплом спеціаліста.
Як під час навчання, так і після нього, він працював у КП «Київський метрополітен» на посаді слюсаря в Оболонському депо.
У житті Сергій був дуже доброю та світлою людиною. Він був коханим чоловіком та найкращим татом для своїх дівчат. Він був відкритою та щирою людиною, яка завжди прийде на допомогу.
У липні 2023 року Сергій отримав повістку та приєднався до лав Збройних сил України. По-іншому він би не зміг. Побратими згадували його як вірного та гідного солдата, людину, яка усіх підтримувала. Він будував великі плани на майбутнє, завжди був на «позитиві».
Але доля вирішила по-іншому… У жовтні 2023 року прийшла звістка, яка перевернула світ його родини… Зник безвісті… А далі – 15 місяців випробувань для сім’ї, страшного часу в надії на те, що він повернеться до них живим…
Та, на жаль, з російського полону повернули Героя вже на щиті.
Війна забирає життя найкращих, і ми повинні знати, що це та ціна, яку Україна платить за російську «спецоперацію».
Схиляємо голови перед пам’яттю героя-воїна, котрий віддав життя за незалежність України.
Вічна і світла пам’ять Герою!
