(28.02.2000 – 8.04.2023)
Мамочко, вибач за чорну хустину,
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив і люблю Україну,
Вона, як і ти, була в мене одна.
Олександр Ніньовський народився 28 лютого 2000 року в селі Жукотин Коломийського району Івано-Франківської області, де у 2015 році закінчив гімназію. У тому ж році вступив до Чернівецького транспортного коледжу (спеціальність «Технічне обслуговування і ремонт вагонів») По закінченні коледжу, у серпні 2019 року, вступив до Київського інституту залізничного транспорту Державного університету інфраструктури та технологій (спеціальність «Залізничний транспорт», освітня програма «Вагони та вагонне господарство») на заочну форму навчання. У червні 2022 року закінчив університет та отримав диплом бакалавра.
Старший солдат Олександр Ніньовський боронив країну в складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Загинув 8 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, захищаючи волю і незалежність України у війні з російськими окупантами, поблизу села Роздолівка Донецької області.
Олександру Ніньовському було 23 роки… У воїна залишилися мати, батько й сестра.
Словами важко загоїти у серці болючу рану втрати. Війна забирає найкращих. Схиляємо голову в глибокій скорботі. Ми завжди будемо пам’ятати Олександра і його подвиг. Як і славу, і подвиг всіх тих, хто поклав своє життя за гідність називатися українцем, за гідне майбутнє нащадків.
Вічна і світла пам’ять Герою! Герої не вмирають!
